Багато хто зі сватівчан добре пам’ятає Любов Іванівна Петрову, заслуженого лікаря Української РСР.
Народилася вона 20.07.1921 р. в с. Мілуватка Сватівського району. Батько працював на Далекому Сході начальником дистанції залізничної колії. Любов Іванівна в 1943 р. закінчила Хабаровський медичний інститут і працювала в роки Великої Вітчизняної війни в глибокому тилу в лікарні та госпіталях. В 1946 році працювала в лікарні м. Рубіжне, а в 50-ті роки з сім’єю повернулась на Сватівщину. З 7 серпня 1950 року була лікарем-акушером Сватівської райлікарні. З травня 1951 року — завідуюча акушерсько-гінекологічним відділенням, з жовтня 1954 р. — завідуюча сватівським райздраввідділом, а з 1-го серпня 1957 року по 4 квітня 1966 року (майже 10 років) — головний лікар Сватівської лікарні ім. Леніна.
Любов Іванівна дуже багато зробила для розвитку охорони здоров’я в районі. Вона неодноразово зверталася до Міністерства охорони здоров’я з проханням покращити умови розміщення і лікування хворих. Під її керівництвом майже повністю було збудовано районну лікарню з усіма відділеннями на кв. Луначарського, лікарню в Нижній Дуванці, а також було відкрито дільничні лікарні в Райгородській і Стельмахівській сільрадах. Лікарні були забезпечені машинами швидкої допомоги (на початку 50-х років лікарі були змушені користуватися молоковозними машинами та кіньми). В лікарні було чимале підсобне господарство і гарно організоване харчування хворих. Ліками і всілякими необхідними лікарськими матеріалами лікарні забезпечувались регулярно.
Любов Іванівна була не тільки грамотним, дипломованим лікарем. Вона була душею колективу, матір’ю, другом і товаришем для медичних працівників і хворих. Брала активну участь у громадському житті, неодноразово обиралась депутатом районної ради. Колектив лікарні виконував шефську роботу по наданню допомоги колгоспам у збиранні врожаю картоплі, овочів та фруктів, при цьому господарства надавали продукти харчування на потреби хворих. У лікарні була організована художня самодіяльність, учасники хору навіть виступали в Москві на Всесоюзному огляді художньої самодіяльності і отримали дипломи лауреатів.
Петрова Л.І. нагороджувалася почесними грамотами обласним відділом Міністерства охорони здоров’я, знаком «Відмінник охорони здоров’я». У 1965 році Указом Президії Верховної Ради Української РСР їй було присвоєно почесне звання «Заслужений лікар Української РСР» за видатну діяльність по розвитку охорони здоров’я.
З 1968 р. по 1988 р. Любов Іванівна працювала лікарем-гінекологом у Сватівській залізничній лікарні, а потім до 1997 року — в Сватівській обласній психлікарні.
Земляки шанують пам’ять про цю чудову жінку, справжнього професіонала своєї справи, що віддавала душу і серце людям.